Черкащани бунтують проти будівництва курників «Нашої Ряби» | Зерновик - ZERNOVIK.СOM
Завантаження...
Ви тут:  Головна  >  Новини  > 

Черкащани бунтують проти будівництва курників «Нашої Ряби»

Автор   /  12/07/2019  /  

Агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» найближчим часом планує побудувати 6 великих комплексів у Корсунь-Шевченківському та 2 в Городищенському районах Черкаської області. Про це повідомляє видання «Нова Доба» посилаючись на власні джерела.

«Вже п’ятий рік «Миронівський хлібопродукт» не полишає надію побудувати додаткові потужності підприємств на черкаських землях», — йдеться в повідомленні.

Проте, по всій території області містяни виступають проти будівництва птахофабрик «Нашої Ряби»(торгова марка агрохолдингу МХП).

Раніше повідомлялось, про «птахобунти» у Черкаському районі – селах Мошни та Яснозір’я, супротив проявили й чигиринці. Наразі, б’ють на сполох жителі Кумейок Черкаського району. Постійні скарги лунають із Канівщини, де вже працює «Наша Ряба». Занепокоєння насамперед викликає екологічна загроза, котру несуть пташники та технології, що використовують на МХП під час виробництва курятини.

Зокрема, серед основних загроз, які виникають при функціонуванні птахофабрик на українських землях, виділено наступні:

  • Зникнення води.

«Місцеві жителі відчують дефіцит води поступово. За міжнародною класифікацією великі птахокомплекси є одним із найпотужніших джерел забруднення. «Наша Ряба» робить свердловини глибиною більше 100 м і використовує запаси артезіанської води, яка є надзвичайно чистою, не потребує додаткового очищення, а тому, в умовах вододефіцитної України, надзвичайно цінною. Зрозуміло, що видобування у великих об`ємах води із глибинних горизонтів спровокує пониження рівня верхніх ґрунтових вод. А це якраз кринична вода. Оскільки виробництво використовує дуже великі об’єми, то пониження рівня води є неминучим. Як правило, у радіусі 10–15 км від точки промислового водозабору падає загальний рівень. Формується, якщо умовно казати, «блюдце» навколо точки, і на цій території люди мають велику небезпеку залишитись без води. У селі життя паралізується, бо там, де немає інфраструктури, водогону, а люди економічно неспроможні фінансувати глибинні свердловини, земля просто стане мертвою, – розказав Микола Чорний та додав, що комплекси «Нашої Ряби», розташовані навколо Канева, за первинним проектом повинні були здійснювати водозабір із Дніпра. Але та вода потребує дуже дорогої попередньої очистки. Це економічно невигідно, тому перевагу надали свердловинам», — прокоментував Кандидат біологічних наук, голова Черкаської обласної організації «Українське товариство охорони природи» Микола Чорний.

  • Відходи.

«Це дуже токсична речовина. Узимку і влітку підприємства формують тимчасові майданчики просто неба. Йдуть дощі. Сотні тисяч тонн концентрованого посліду розмиваються в річки, просочуються в ґрунт та поверхневі води і забруднюють її. Вода перестає бути придатною для споживання, використовувати її можна лише для технічних потреб», — прокоментував еколог.

  • Забруднення водойм.

Зазначається, що підприємство використовує воду не тільки в технологічному процесі, але й для миття курників та машин. І цю воду необхідно утилізувати. Викиди зливають у річку Росаву, а вона впадає у Рось.

  • Алергени у повітрі.

Курчата линяють. Мікроскопічні лусочки, пір’я залишаються у формі пилу. Вони білкового походження, а це – страшенний алерген для людей. Де концентрація великої кількості тварин, там багато різних вірусів і хвороб. А це впливає на біорізноманіття, – розповів науковець.

Черкащани обуренні планами компанії «МХП» щодо будівництва десятків курників на території області, зокрема, пікетують державні установи, зустрічаються з посадовими особами.

Зазначається, що протести Чигиринської громади дали результати:

«Нещодавно міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак повідомив, що спорудження під Чигирином комплексу пташників дочірнього підприємства «Перемога Нова» «МХП» заморозили».

Проте, наразі, і в зазначеному і в інших районах області боротьба проти будівництва пташників «Нашої Ряби» триває.



Вам також може сподобатись...

Жнива онлайн: Українські аграрії зібрали врожай з площі понад 6 млн га

Прочитайте більше →