8 головних аграрних подій 2018 року | Зерновик - ZERNOVIK.СOM
Завантаження...
Ви тут:  Головна  >  Усі публікації  > 

8 головних аграрних подій 2018 року

Автор   /  28/12/2018  /  

Зерновик

Частка агросектору в ВВП України за підсумками 2018-го року наближається до 20%. А в загальному обсязі експорту на аграрну продукцію припадає близько 40%. Не секрет, що розвиток галузі істотно випереджає темпи зростання економіки в цілому. Але 2018 рік у українському АПК був далеко не таким безхмарним, як здається на перший погляд. На аграрному ринку були свої злети і падіння, досягнення і втрати.

#1  «Продлевать будем»? Мораторій на продаж землі продовжено

Верховна Рада залишила в силі мораторій на продаж землі сільгосппризначення, незважаючи на вагомі аргументи представників бізнесу та економістів.

Парламентарії по суті стали на бік великого агробізнесу в черговий раз продовживши заборону, тепер — до 2020 року. Рішення не було несподіваним — незадовго до голосування в парламенті зареєстрували цілих 16 законопроектів про мораторій.

Ще мінімум рік триватимуть бурхливі дискусії про те, чи варто відкривати ринок землі в майбутньому.

За оцінками економістів Центру економічної стратегії, продаж половини від 10 млн га державних земель могла б принести до бюджету понад $ 11,7 млрд.

За даними Світового банку, в світі залишилося 6 країн, де немає вільного ринку землі. Це Південна Корея, Куба, Венесуела, Таджикистан, Конго і Україна.

#2  Новийстарий міністр АПК

У самому кінці 2018 го, після 1,5 року на посаді в.о. міністра агрополітики, Максима Мартинюка офіційно призначили главою аграрного відомства. До цього міністерство працювало було без офіційного міністра і тому не мало права голосу на урядових голосуваннях.

Затримка сталася через те, що Кабмін не звільняв з посади міністра попередника Мартинюка — Тараса Кутового.

Кутовий написав заяву про відставку ще півтора роки тому — в травні 2017 року, заявивши, що збирається зосередитися на залученні інвестицій в економіку України. Звільнити його парламент вирішив тільки 22 листопада.

Кутовий був представником президентської фракції, до призначення очолював аграрний комітет у Раді. Мартинюка співрозмовники в Кабміні називають креатурою прем’єра Володимира Гройсмана, в 2015-2016 роках він обіймав посаду голови Держгеокадастру, а в 2014 — голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБК).

#3 Мрія: продай мене якщо зможеш

У 2018-му відбулася найбільша антикризова угода на аграрному ринку. Проблемний агрохолдинг Мрія з мільярдним борговим портфелем привернув нового інвестора. Покупцем стала саудівська інвестиційна компанія SALIC.

Угода поклала кінець історії, що почалася в серпні 2014 го. Тоді Мрія не змогла вчасно виплатити купони по облігаціях — близько $ 9 млн процентного доходу і $ 120 млн в рахунок погашення боргу за зобов’язаннями — і оголосила технічний дефолт. Сумарна заборгованість компанії оцінювалася в $ 1,3 млрд.

Серед кінцевих власників SALIC — Фонд державних інвестицій Королівства Саудівська Аравія, уряд і члени королівської сім’ї. В Україні вона вже управляє компанією Continental Farmers Group (CFG), яка обробляє 45 000 га у Львівській області.

Після угоди власники прийняли рішення працювати під чинним брендом. Очолив новий агрохолдинг гендиректор Мрії Саймон Чернявський.

#4 Рейдери наступають

Рік, що минає, був багатий на неприємні сюрпризи: рейдери різного калібру атакували сотні фермерських господарств, відбираючи урожай і захоплюючи активи. За даними Міністерства юстиції, в Україні зафіксовано 1690 рейдерських атак за 5 років, з них — 654 випадки в 2018 р

Найгучніший випадок — зі стріляниною та кровопролиттям стався 8 вересня. У селі Занки Зміївського району Харківської області кілька десятків зловмисників пред’явили підроблені документи і силою захопили елеватор, що належить фермеру Олександру Строгому. Загарбники відмовилися підкорятися правоохоронцям, чинили опір і поранили кількох людей, в тому числі підполковника поліції.

Для їх затримання довелося залучити спецназ.

Незважаючи на кричущі випадки рейдерства, так званий антирейдерський закон досі не прийнятий в парламенті — в кінці грудня депутати відправили його на доопрацювання.

#5 Гаврилівські курчата відходи

У 2018 році в гучні скандали потрапляли і власники великого аграрного бізнесу. Наприклад, власники агрокомпанії Агромарс (ТМ Гаврилівські Курчата) Євгеній і Марина Сігали, які опинилися в СІЗО через порушення екологічного законодавства.

Власників птахофабрики Агромарс недалеко від столиці підозрювали в систематичному захоронення відходів птахівництва, через що навколишньому середовищу завдано збитків на суму понад 200 млн грн.

Вийшовши з СІЗО під заставу, Сігали відразу ж заявили про намір побудувати біоенергетичний комплекс з переробки відходів.

#6 Санкції «братської» держави

1 листопада РФ ввела санкції проти українського бізнесу. Серед аграріїв в списку санкцій виявилися Олексій Вадатурський (НІБУЛОН), Андрій Веревський (Кернел), Олександр і Галина Гереги (Епіцентр-К), Юрій Косюк (МХП), Тарас Кутовий (екс-міністр агрополітики), гендиректор Кернела Євген Осипов, власник сокового гіганта TB Fruit Тарас Барщовський, власники Сварог Вест Груп Олександр і Сергій Буряки.

Під санкції також потрапили Державна продовольчо-зернова корпорація України, чотири компанії холдингу МХП, Агромарс Євгена Сігала, м’ясна фабрика Фаворит Плюс, Нібулон, Синьків АГРО Дмитра Фірташа, Kernel Веревського і інші.

Санкції передбачають заборону ведення господарської діяльності в РФ і торгівлі з цією країною.

Аграрії у відповідь масово заявили, що санкції, ймовірно, вводилися за принципом давнього співробітництва з РФ. І що на їх роботу такі заходи ніяк не вплинуть. Єдиний ризик для компанії Веревського — у Кернела в Росії є зерновий термінал в порту Тамань, який не можуть продати вже більше трьох років. Санкції можуть додати проблем можливу операцію.

#7 Дотації тим хто будує

Чимало галасу на ринку наробили зміни в системи нарахування держпідтримки агровиробникам. Великих виробників звинувачували в тому, що левова частка дотацій дістається їм, а не дрібним фермерам.

Так, за даними Всеукраїнського Аграрного ради, із закладених у Держбюджеті на 2018 рік 6,3 млрд грн до кінця вересня виплатили лише близько 887 млн ​​грн або 14%. З них 187 млн ​​грн або 21% отримала МХП Юрія Косюка.

У Мінагрополітики стверджують, що за підсумками року ситуація покращиться, перш за все за рахунок нових траншів за програмою компенсації будівництва тваринницьких комплексів, на яку передбачили 1,2 млрд грн. Станом на початок листопада за цією програмою виплатили тільки один транш на 220 млн грн, з яких 85% отримав МХП. Причина такого розподілу — в виписаному під конкретних олігархів законодавстві.

Раніше дотації нараховувалися інакше. До 2017 року гроші аграріям відшкодовували пропорційно сплаченому обсязі ПДВ. Чим більше партія товару, тим, відповідно, більше сума ПДВ поверталося виробникові. Після скасування спецрежиму, дотації вирішили нараховувати виходячи з частки тваринництва і, зокрема, птахівництва, в загальному обсязі виробництва компанії. У МХП і Авангард Олега Бахматюка саме тваринництво — основна спеціалізація.

У році, що минає система дотацій прив’язана до вартості реалізованих інвестпроектів. Хто більше всіх будує, той і отримує бюджетні компенсації. Не секрет, що МХП завершує будівництво найбільшої птахофабрики у Вінницькій області.

#8 Експортний прорив

Україна збільшила число торгових партнерів, які закуповують продукцію українського птахівництва. У поточному році 14 країн відкрили свої ринки для експорту м’яса птиці, ще 7 — для експорту яєць та яєчних продуктів, заявив глава Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Володимир Лапа. Зокрема, для продукції птахівництва відкритий ринок Сінгапуру, а днями обмеження з української курятини зняв Китай. Очікується, що в 2019-2020 роках їхній приклад наслідують ще 24 держави.

За даними Державної фіскальної служби, Україна в січні-жовтні 2018 року наростила експорт м’яса птиці і субпродуктів на 18,7% — до 271,3 тис тонн. При цьому в грошовому вираженні експорт зріс на 31,6% — до $ 425,2 млн.

За даними Мінагрополітики, за січень-жовтень 2018 загальний зовнішньоторговельний оборот продукції АПК склав $ 19,2 млрд і збільшився на 5% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Головними партнерами України залишаються країни Азії, друге місце — Європейський Союз, третє — країни Африки.

Про автора

Зерновик - той хто працює з зерновими культурами.



Вам також може сподобатись...

Жнива онлайн: Українські аграрії зібрали врожай з площі понад 6 млн га

Прочитайте більше →